На Волині селяни повстали проти знищення лісу

Ціле село на Волині повстало проти вирубування лісу. Дерева шаленими темпами знищують і вивозять. Щоб завадити цьому - люди вийшли на трасу, аби її заблокувати. Чи зупинили селяни лісопад?

Cело Заболоття - тихе, мальовниче, півтисячі мешканців. Городи порожні, але людям не до зимового відпочинку - в розпалі війна з місцевими лісівниками. І вдень, і вночі селяни блокують підприємство і не дають вантажівкам із деревиною виїхати за паркан. Адже певні: лісгосп нещадно нищить гектари лісу - під сокиру пускають молоді дерева.

Анатолій Сташук, мешканець села Заболоття:

- З цієї купи десь три-чотири, які досягли 80-ти літ, тут може й більше, а це все - це молоді дерева, яким ще тільки рости.

Два тижні селяни тримають своє рідне підприємство в облозі. За цей час не випустили жодної машини. Зрубані дерева лежать без нагляду край села - ніби нікому вже й не потрібні.

Анатолій Сташук, мешканець села Заболоття:

- Тримаємо в облозі їх, не даємо вивозити, і вони не приїжджають, не беруть. Того що видно, незаконно, нема в них паперів.

Нині в лісі тихо, вирубування припинилося. Але селяни не заспокоюються - лісівники встигли наробити лиха: важка техніка вщент розбила дороги. Люди скаржаться: керівництво господарства, наповнюючи прибутками власні кишені, відібрало з їхніх. У знищеному лісі зникають гриби й ягоди. Сезон збирання під загрозою. А це єдине, чим заробляють місцеві на життя. 

Леонід Гурбич, мешканець села Заболоття:

- Ліс вже вирізали, ягоди знищили, гриби знищили, дорогу знищили, як по нашій вулиці, так і туди.

Віра Ліщук, мешканка села Заболоття:

- Зараз виріжуть ліс увесь, а ми живемо з того лісу. Ягода, гриб - в нас нічого нема, як нам далі жити? Ліс, як ми знаємо, ще, може, наші прадіди садили. А зараз вийди за село - одні корчі, нема ні лісу, нічого.

Заспокоїти розлючених людей спробували лісники й керівництво підприємства. Переконують - усі вирубування законні, а молодих дерев не нищать.

Микола Дець, лісничий: 

- Тут ліс зараз достиг стиглості - більше 82 років, це є головне користування, яке по таксаційних описах ми повинні зрізати. Якщо він буде перестиглий і буде стояти - не матиме тієї цінності.

Волинську деревину продають за кордон. Лісівники зізнаються: польські підприємства за український ліс дають хороші гроші. Та одразу ж виправдовуються - до місцевого бюджету з того відраховують чималі податки.

Григорій Ющук, директор Прибузького лісгоспу:

- Цього року в Заболоттівську сільську раду було заплачено 36 тисяч, а в Любомль, на спецрахунок сільської ради - 64 тисячі. Тобто, в загальному 100 тисяч податків перераховано.

З такими відрахуваннями до сільського бюджету на нову дорогу, певні мешканці Заболоття, їм чекати близько ста років. Нині потрібно замінити 5-кілометровий відтинок шляху. А це - щонайменше 10 мільйонів гривень. Аби зняти напруження в селі, лісівники спробували відкупитися щебенем.

Валентина Голян, Заболоттівський сільський голова:

- Пообіцяв, що полагодить дорогу оту. Дві машини привіз, висипав - так воно і лежить.

- Це щоб люди розблокували ті дерева?

- Так, так.

- А люди що?

- А люди не хочуть, сказали, що не будуть віддавати лісу. Що ж то він, 2 машини привіз - і все, тож ними не полагодиш дороги.

Тож селяни продовжують тримати облогу і закликають правоохоронні органи перевірити правомірність вирубування їхнього лісу.