Нагадати пароль | Реєстрація
Середа, 28 травня 2025
Найкращі детективи світу

Відео Канал "Новини"

Село, де завжди Восьме Березня

8 березня 2016, 23:13
Дата ефіру/події: Вівторок, 8 березня 23:13

Їх залишилося шестеро на все село, й щодня в них Восьме Березня. Це про жінок маленького населеного пункта на Чернігівщині, яке має назву Восьме Березня. Раніше воно квітло, нині поступово зникає з мапи України. Попри те, що в селі залишилося тільки четверо чоловіків, свої святкові квіти жінки сьогодні таки отримали. Як живеться у Восьмому березні та як відзначали міжнародне свято селяни?

Восьме березня на Чернігівщині зустрічає теплим вітром та хмарним небом. З-понад сімдесяти хат життя вирує лише в шістьох.

Андрій Вікторович - один із чотирьох чоловіків, що залишився в селі. Живе нині сам. Дружина померла, а тому зі святом вітає лише сусідок та невістку, що мешкає в іншому місті.

- Самі старики остались тут вже. Чотири, пять, шість. Шість жінок!

І ось на ґанку сусідньої хати, з тюльпанами в руках, нас зустрічає Ніна Микитівна. Вже шістдесят років у неї кожен день Восьме Березня. Саме стільки живе в цьому селі. 

Ніна Коваль, мешканка с. Восьмого Березня:

- Онук привез, онука, з восьмим березня поздоровляли! А зробили село Восьме Березня та вулиця Восьме Березня!

До хати жінка не запрошує. Зізнається - безлад, бо перед святом закололи порося. До столу готують ковбасу та сало. Без крамниці, школи, лікарні та вже без гучних гулянь. Нині міжнародний жіночий день у Восьмому березні - звичайний день. 

- Так ото так і живем.

Галина Пилипівна усміхається та жартує. Каже: в цьому селі нині правлять жінки. Бо їх більше за чоловіків. Та й вітань від сильної статі не очікує.

- Та Господі, як там по селу вітають, то по городах вітають, а у нас не дуже.

Та про що ж мріють жінки Восьмого березня на Восьме березня? Галина Пилипівна миттєво зізнається: тепла, сонця й роботи в городі. Бо в хаті за зиму засумувала. З радістю показує подвір'я й господарство: кіт, собака, кури та троє свиней. 

- Це Васька зветься, а це Маша та Гаша.

Та ось уже на сусідньому подвірї такого життя немає. Хвіртка відкрита, а господарів годі й чекати.

Павло Прядко, кореспондент:

- Старожили кажуть: раніше Восьме березня святкували з танцями та піснями. Так би мовити: гучно. Нині ж майже всі хати покинуті, а двері до них зачинені, подвіря ж перетворилися на суцільні хащі.

Та справжні свята для мешканців Восьмого березня зовсім не в жіночий день, розповідають люди. Вони з нетерпінням чекають літа, коли до села з весняною назвою гостювати приїжджають діти та онуки.

Коментарі
Ім'я
Поле обов'язкове для заповнення
Текст
Поле обов'язкове для заповнення
Захист
Ви ввели невірний захисний код

Телебачення для всієї родини

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.