Як у Сумах школярів тренують на випадок надзвичайної ситуації

Як вижити в екстремальній ситуації? Куди тікати, коли стався вибух чи стихійне лихо? Що робити, якщо їдкий дим заповнив кімнату? І як врятуватися від оскаженілого натовпу? У всьому цивілізованому світі цьому навчають зі школи. А як в Україні?

Посеред уроку - три довгих дзвінки. Це - сигнал тривоги.

- Перериваємо урок, складаєм речі, організовано, тихенько встаєм і шикуємось парами.

Ксенія, учениця 7-го класу: 

- Не створювати паніку, і всі дружно вийти з кабінету, щоби не забули нікого, всі цінні речі, це телефони, ключ від квартири - також забрати, і гроші.

У школі - півтисячі учнів. 4 поверхи та безліч коридорів. А щоб вивести всіх на подвір'я - є лише 4 хвилини. Аби діти не заблукали, кожен клас виводить старший учень. Ось він - з червоним прапорцем.

- Швидко за мною.

Учні біжать сходами і збираються на подвір'ї - тут гамірно та весело. Діти сприймають навчальну тривогу як розвагу. За легендою, досліди в кабінеті хімії завершилися вибухом. Як діяти - знають навіть малюки.

Маргарита, учениця 3-го класу:

- Якщо начинается пожар, надо бистро достать платочек чи тряпочку якусь, намочить и приложить.

Лєра, учениця 3-го класу:

- Якщо є вогнегасник, то можна швидко взяти його й загасити, а якщо великий пожар, то тоді треба викликати спеціальну службу.

Що робити із вогнегасником - діти теж знають.

Олексій, учень 3-го класу:

- Винімати пломбу, щоб загасити, і направити трубку на вогонь, і нажать кнопочку.

В теорії - все ясно. Та чи не розгубляться школярі в разі справжнього лиха?  

Андрій Бова, співробітник навчально-методичного Центру цивільного захисту:

- В жизни все происходит не так, темно, никого нету, дети сами, и надо что-то делать, поэтому нужно тренироваться. Нужно тренироваться выходить. Нужно тренироваться пользоваться огнетушителем.

Це знання і навички, які реально рятують життя. Ось навчання на випадок торнадо в Америці - у штаті Огайо. Після сигналу діти спокійно виходять у коридор, де немає меблів, і, обхопивши голову руками, стають на коліна.  

Джесіка Хобін, вчителька початкових класів:

- Іноді ми проводимо навчання з попередженням. Даємо спеціальний сигнал. Іноді без попередження. Діти завжди мають бути готовими.

У Південній Кароліні, навпаки, радять ховатися під партою у класі. Бо навчають рятуватися від землетрусу, коли скалічити можуть уламки скла та меблів.

В Японії такі тренування - обов'язкові. Після землетрусу 2011-го, коли загинули 18 тисяч людей, зрозуміли - це питання виживання. Тут учать зберігати спокій та уникати тисняви. Тож надвір учні саме виходять, а не біжать.   

Українські рятувальники кажуть - кожен може передбачити свій план евакуації.

Андрій Бова, співробітник навчально-методичного Центру цивільного захисту:

- Первое, что я делаю, я смотрю, где лестницы, какой ширины лестницы и куда выйти можно. Второе - я смотрю, где находятся рукавные линии, по-народному, шланги где находяться, длина каждого шланга 20 метров, с 3 этажа я на нем могу спуститься. Смотрите, где вы можете спрятаться, за какой столб вы зайдете, за какое дерево, когда побежит толпа.

До речі, у цій школі кілька років тому була не навчальна, а справжня евакуація. Тоді повідомили про замінування.

Світлана Кобилецька, заступник директора школи № 24 м. Сум:

- І ми евакуювалися з надзвичайною швидкістю, тому що такі тренування ми проводимо щороку.