Нелегка праця - визволення бранців

Відео з так званого "коридора ганьби" облетіло чи не весь світ. У Донецьку бойовики по-своєму відзначили День Незалежності - публічно принизили українських військових. Полонених під дулами автоматів провели центром міста. Дехто з тих, кого впізнавали рідні на цих кадрах, вже вдома. За тиждень оголошеного перемир'я  вдалося повернути багатьох людей. Про це домовляється Центр визволення полонених.

Маркіян Лубківський, радник голови СБУ:

- Переговори безпосередньо уже ведуть наші оперативні співробітники там, на самому місці, де проводиться АТО, за допомогою волонтерів і у контакті із ворожою стороною.

Центр з питань полонених і зниклих безвісти СБУ відкрила у столиці. За добу сюди приходить зо три десятки сімей. Ще більше звертається телефоном та електронною поштою. Мешканцям інших міст, які хочуть особисто надати інформацію про рідних, радять дзвонити до обласних управлінь Служби безпеки. Щоб не марнувати часу й коштів на дорогу. Усі відомості вносять до єдиної бази, тож імена зниклих потрапляють до списку тих, кого намагаються визволити перемовники.

Маркіян Лубківський, радник голови СБУ:

- Ми виходимо з того, що звільнення людей, які потрапили у заручники чи зникли безвісти, має бути миттєве. Саме для того ми систематизували усю базу, яка була досить розпорошеною і знаходилася між декількома відомствами, нам вдалося це все згрупувати воєдино. Тепер ми тісно працюємо із родинами, які нам дають інформацію, а наступним етапом уже буде знаходження людини, яка пропала, і передача її родині.

Визволяють із полону людей і недержавні структури - громадські активісти, які стояли на Майдані, допомагають бійцям АТО. Віталій та його однодумці врятували кількадесят бранців. Деталей операцій з повернення українців не розкриває, щоб не зашкодити тим, хто досі в руках бандитів.

Віталій Повх, співзасновник Союзу добровольців АТО:

- Я не беру на себе повноваження якихось служб, багато там людей, які повернулися звідти, які допомагали там. Це питання стало, це питання людського життя. Саме основне - це людське життя. Наші товариші визволили декілька людей, за сьогодня-вчора. Це конкретні люди, яких не відпустили. Ми звільни їх в такий спосіб, який змогли. Там на обмін речей, там ще якихось цінностей. Тобто їх повернули, вони живі.

Тарас Чкан - один із трьох телевізійників, котрі потрапили в полон наприкінці серпня. У переддень свята Незалежності медійник разом із колегами поїхав до Іловайська знімати зачищення міста від терористів. Натомість опинився в  "Іловайському котлі".

Тарас Чкан, оператор телеканалу Еспресо TV:

- У нас там зв'язок був, там родив МТС, правда з переривами, Київстар працював, навіть Лайф працював. І там іноді входили в інтернет, ми побачили, що зникли 3-є журналістів на ЛайфіНьюз. Отаке от. Отоді ми взнали, що ми зникли.

Телевізійники разом з українськими військовими ховалися від обстрілів у бліндажах і підвалах. По криївках кочували майже тиждень.

Тарас Чкан, оператор телеканалу Еспресо TV:

- Іноді дивилися телевізор, дивилися Андрія Лисенка по 24 каналу, який розповідав, що помощ уже прийшла, уже всьо, капець.

Вибиралися з оточення теж з армійцями - гуманітарним коридором, який, попри домовленості, обстріляли російські війська. Півтори доби працівники ЗМІ переховувалися в лісі, згодом їх повідомили про інший гуманітарний коридор, яким медійники вирішили скористатися. Там їх схопили вороги.

Тарас Чкан, оператор телеканалу Еспресо TV:

- Звалились в канаву, добре, що ми звалились, бо там якраз ми звалились прямо на їхньому блокпосту, і після того, як ми попали вже в полон, ми подивилися, що всі холми у танках були, там би нас розстріляли мабуть на атоми.

У полоні Тарас перебував добу. Додому його доправив Червоний Хрест. Кількість людей у списку заручників змінюється щодня.

Чи не найдовше там залишаються прізвища льотчиці Надії Савченко й режисера Олега Сенцова. Щоб оплатити дорогих російських адвокатів, які дбають про визволення сценариста, друзі організували проект "Тиждень українського кіно" у столиці.

Ганна Полянчук, авторка ідеї проекту Тиждень українського кіно:

- Мы, украинские кинематографисты, просто не могли не заниматься проблемой нашего коллеги, который содержится в Моске в СИЗО абсолютно незаконно и обвиняеться в терроризме, с чем мы не согласны. Перед каждым сеансом мы расказываем, кто такой Олег, у нас есть возможность всем зрителям подписать петицию, также есть возможность подписать открытку Олегу.

Олега затримали й викрали спецслужби РФ перед початком знімання його фільму "Носоріг" - ще у травні.

Ольга Журенко, продюсер фільму "Носоріг" режисера Олега Сенцова:

- Это должна была быть драма, должны были сниматься непрофесиональные актеры. Главного актера Олег уже нашел. Это молодой человек, который интересуется тем временем, 90-ми годами. Той субкультурой, как сказать, бандиты, что ли.

Зняти "Носорога" мали намір менше ніж за рік, щоб презентувати наступної весни на берлінському чи канському фестивалях. Та плани залишилися планами.

Ольга Журенко, продюсер фільму "Носоріг" режисера Олега Сенцова:

- Это авторский фильм, конечно же, без него нельзя снять его. Он написал сам его, он написал уже и 3-й сценарий на самом деле, который мы начали немножко развивать, съездили с ним на кое-какие мероприятия, но пока что...

Під час "Тижня українського кіно" лише у столиці кінематографісти зібрали понад 120 тисяч гривень. Аншлаги на показах спонукали повезти проект містами України.

Усіх на усіх - за таким принципом переговорники визволяють заручників терористів. Військових, кажуть в СБУ, серед полонених значно більше, ніж цивільних. Утім шанси повернути усіх додому великі. Головне - рідні мають дослухатися порад перемовників.

Маркіян Лубківський, радник голови СБУ:

- Не варто родичам вступати у прямий контакт із терористами і погоджуватися на якісь умови викупу, цього робити не варто. Тому що ціна може зростати кожного разу, умови можуть мінятися, ми говоримо про те, що ми хочемо забрати всіх і поміняти їх на всіх. І це мені здається найсправедливіший і найкращий підхід. Якщо ж діяти індивідуально, то є ризик, що та сторона не дотримуватиметься умов.

Ці кадри з українськими полоненими потрапили до мережі цього тижня.

- Взяли в плен, ну… поводяться нормально!

Тут військові з Тернополя, Львова, Києва, Чернігова та Харкова. Люди мріють про закінчення війни, чекають на визволення й вірять, що з цього холодного приміщення вийдуть живими.

Тетяна Коваль, Святослав Мелешкін, Олег Мацкевич, Євген Зайцев