Думки про нові законодавчі акти

Зрештою, яким коштом житимуть реґіони, підконтрольні терористам? Не менше стурбувала громадськість і ухвала про амністію, за котру також проголосували депутати. Найбільше українці потерпають, що покарання уникнуть вбивці та викрадачі людей.

Відкрита війна або поступки, роздмухування конфлікту чи відносний спокій. Перелік того, чим Москва може шантажувати Київ, на думку експертів, довгий. Щоб зупинити тиск, цього тижня парламентарі схвалили Закон "Про особливий статус Донбасу".

Олексій Гарань, політолог:

- Судячи з того, що казав Порошенко на закритому засіданні ВР, Путін погрожував війною.

Щоправда, ухвалений проект - не зовсім Закон. Визнання за частиною територій Донецької й Луганської областей "особливого статусу" - радше задекларовані компроміси, кажуть політологи.

Юрій Кочевенко, політолог:

- Я думаю, що це результат домовленостей з Путіним, це результат домовленостей з Заходом, це результат домовленостей з лідерами сепаратистів.

Документ сирий, потрібно робити поточнення. Та чи не найголовніше - хто і як визначатиме кордони тих районів, де запровадять "особливий статус". Цю функцію законотворці поклали на антитерористичний центр при СБУ.

Юрій Кочевенко, політолог:

- У цьому законі дуже багато моментів нероз'яснено. Очевидно, до цього закону мають прийматися ще закони або підзаконні акти, або навіть угоди. Тут іде мова фактично про міждержавні угоди.

Що прописано точно -  це місцеве волевиявлення. Його на "особливих" територіях зможуть провести вже 7 грудня. Люди обиратимуть депутатів і міських голів, а очільників обласних адміністрацій призначатиме центральна влада. Хто обійме керівні посади та як відбуватимуться перегони в непідконтрольному Києву реґіоні, експерти коментують обережно.

Олексій Гарань, політолог:

- Будуть проведені місцеві вибори, які можуть легітемізувати бойовиків, з іншого боку, українська сторона намагається перевести процес з воєнного протистояння в політичне. І я думаю, що тут подспудне є бажання зіграти на суперечливості всередині бойовиків і на суперечностях між бойовиками і Росією, які також є.

Хто завинив перед Україною, може сподіватися на амністію. Та лише якщо непричетний до знищення малайзійського Боїнґа й застосування сили до інших людей.

Віталій Ярема, генеральний прокурор України:

- За виключенням злочинів, які носять насильницький характер: вбивства, згвалтування, тяжкі тілесні ушкодження, злочини, які носять насильницький характер і спрямовані проти органів державної влади. Це захоплення заручників, захоплення працівників правоохоронних органів, це диверсії, терористичні акти.

Ще один із гострих пунктів "особливого статусу" - загони "народної міліції". До них мають увійти лише місцеві. Тож, силові структури навряд чи будуть підпорядковуватися МВС України.

Юрій Кочевенко, політолог:

- Ті збройні формування, які там знаходяться, вони підпорядковуються тільки польовим командирам. Сам пункт народної міліції - це власне певний момент їхньої легалізації. Цього навіть ніхто не приховує. І ці угруповування, вони на себе перечеплять шеврони народної міліції, і все.

Контролювати виконання щойно проголошеного закону українській владі буде складно. Утім, не домовлятися - було не менш небезпечно. Експерти наголошують на двох основних ризиках у майбутньому.

Олексій Гарань, політолог:

- Ризик перший: Путін почне наступ. Така небезпека лишається. Друге - він буде прагнути заморозити цей конфлікт. Щоб лишити це раною в цілій Україні. Нам треба думати над тим, як далі жити. Я думаю, нам у будь-якому випадку треба робити реформи всередині країни.

Економічна частина закону Про особливий статус - головний козир Києва. Якщо домовленості порушуватимуть, влада відреагує гривнею.

Юрій Кочевенко, політолог:

- Єдиний інструмент - це певні економічні стосунки, які нам доведеться вибудовувати. Органи місцевого самоврядування на цих територіях заключатимуть певні угоди з Міністерствами України і таким чином відбуватиметься економічне співробітництво.

Пенсії ж і соцвиплати видаватимуть, як і на решті територій, із держскарбниці. Та фінансування поновлять лише після припинення бойових дій.

Олександр Турчинов, голова Верховної ради України:

- Я переконаний, що навіть прийняття цих законів може не зупинити агресивні наміри РФ, але кожен день миру, кожен день, коли не відбувається активного військового протистояння, ми повинні використати не для політичних баталій, а для зміцнення наших військових сил.

У неймовірно компромісному Законі вади бачать і урядовці, і експерти, і прості громадяни. Та водночас усвідомлюють - без цих заходів до миру було б ще далі.

Тетяна Коваль, Андрій Мартищенко, Артем Терещенко