Що планують змінити у системі охорони здоров'я

Слідом за новаціями у правоохоронних органах розпочинається реформа медичної галузі. Тепер медзаклади стануть більш автономними, а лікарям підвищать заробітну плату.

До найближчого медзакладу - 12 кілометрів. Такою може стати реальність для мешканців Павлограда на Дніпропетровщині. Тут на межі закриття - відразу дві медико-санітарні частини. Раніше їх фінансувало Міністерство охорони здоров'я, але тепер Кабмін зобов'язав шукати гроші на місцевому рівні. Та бюджет райцентру такого навантаження не витримає. Тож функціонування двох медсанчастин - під питанням. Люди на таку новину реаґують бурхливо.

Світлана Мерзлякова, павлоградка:

- Ближайшая больница находится - 12 километров! Чтобы туда попасть, нужно проехать двумя автобусами и на прием ты можешь не попасть!

У міськраді кажуть: субвенції, які прийшли з Києва - лише третина від необхідного. Утім, про закриття медзакладів говорити зарано, запевняють фахівці МОЗ.

Володимир Курпіта, Голова стратегічної дорадчої групи з реформування системи охорони здоров'я:

- Створення такого генерального плану лікарень, де ми будемо знати точно, які лікарні, які ліжка, яка відстань до населених пунктів, чи знаходяться дві лікарні поруч, чи ні, яке обладнання буде знаходитися в цих лікарнях, як вони активно працють. На підставі цього можна буде створити нову мапу медичних послуг.

Медична реформа має ґарантувати запотребованим працівникам вищу заробітну платню. Тобто держава більше платитиме лікареві, якому довіряють пацієнти. Від кількості хворих, які звертаються, залежатиме й фінансування медустанови. Також лікувальним закладам планують надати автономію.

Володимир Курпіта, Голова стратегічної дорадчої групи з реформування системи охорони здоров'я:

- Лікувальні заклади повинні набути статусу неприбуткових підприємств, що дозволить їм оперативно використовувати ті кошти, що їм надає держава, і залучати кошти інших донорів або інвесторів, які би могли вкладати в це.

Антон не в захваті від обов'язку щоразу сплачувати доброчинний внесок. Чоловік мешкає в Києві вже багато років, але досі не має реєстрації у столиці. Тому мусить платити щоразу, коли виникає потреба звернутися до лікаря.

- Іноді є проблеми, коли захворієш, потрапити до полікліники, і вони кажуть, що треба сплатити, в фонд покласти десь 100 гривень.

Хоч у законності таких пожертв є сумніви, уникнути їх поки неможливо.

Володимир Курпіта, Голова стратегічної дорадчої групи з реформування системи охорони здоров'я:

- Фактично держава фінансує систему охорони здоров'я на 50 мільярдів з хвостиком, тобто це 25 відсотків від мінімальної потреби. За даними світового банку, десь приблизно таку саму суму - десь 50 мільярдів - громадяни доплачують, напевно не вдасться протягом цього чи наступного року повністю ліквідувати ці оплати з кишень.

Та найбільше в медичній галузі заробляють посадовці - через тендери. Тому в МОЗ вирішили 2015-го передати право придбання ліків і вакцин міжнародним організаціям. Згодом планують створити державну агенцію, що дбатиме про всі держзакупівлі. Скептично цю ідею сприйняли в центрі протидії корупції. Кажуть, нічого не зміниться, поки урядники безкарно "пилятимуть" тендери.

Віталій Шабунин, голова правління центру протидії корупції:

- Немає різниці - чи у нас є централізована агенція, чи у нас головні розпорядники коштів роблять це самостійно. Питання не стільки в побудові структури, скільки у відсутності в ній корупції, бо красти можна в централізованій агенції, так і окремо по міністерствах, і це питання не організації, а в невідворотності покарання за корупційні злочини.

Перевантажить галузь охорони здоров'я обов'язкове медичне страхування. Втім, в Україні його можна запровадити не раніше, як за 5 років, за умови подолання кризи.

Іван Блохин, Андрій Мартищенко, Олег Мацкевич