Ризики "чорнобильського туризму"

Численні турфірми пропонують офіційні подорожі, та чимало охочих побувати в зоні - на власний страх і ризик. Як правило, вони йдуть з провідниками - сталкерами, або й самі.

За кілька день до роковин аварії на Чорнобильській АЕС у закритій зоні затримали туристів із Чехії. Троє іноземних гостей потрапили в радіаційну зону самостійно. Міліції своє перебування там пояснили потребою в гострих відчуттях. Правоохоронці скаржаться - порушників затримують реґулярно.

Василь Янута, керівник відділу зони ЧАЕС ГУ МВС в Київській області:

- 2014 року у нас була категорія цих любителів туризму, "сталкерів" десь до 70 чоловік, то 20 з них були іноземцями. Приваблює в першу чергу - це екстремальний туризм - хочеться якихось гострих відчуттів, але в свою чергу це несе небезпеку - дикі звірі, дуже велика кількість вовків і рись.

"Сталкер" - популярна комп'ютерна гра. Дії розгортаються в Чорнобилі та Прип'яті. Тож ґеймери з усього світу навідуються в зону, щоби побачити все на власні очі. Вистачає на території відчуження й українських екстрималів. Для них подорож до Чорнобиля - це нові відчуття, адреналін і перевірка себе.

- Мы вышли на дорогу, к объекту Чернобыль 2 - радилокационная станция.

- На Джипиэсе видно, что мы действительно в Припяти, ЧАЭС находится здесь.

Найбільше, що загрожує відчайдухам - штраф. Натомість існує реальна загроза дістати радіаційне опромінення.

Олександр Наумов, ліквідатор, дослідник проблематики аварії на ЧАЕС:

- Есть пятна 1 миллирентген, выше одного миллирентгена. Между Припятью и Саркофагом находится старообрядческое кладбище, которое находится рядом с могильником высокотоксичных радиоактивных отходов. Там включаешь прибор и видишь, что прибор показывает иногда до 5 миллирентген.

- Радіацію вимірюємо, вона поки що в межах норми. Добре, що узяли прилади.

Потрапити до зони відчуження з офіційною туристичною групою - не морока. Екскурсії возять майже щотижня. Тривалість перебування на території Чорнобиля - день або кілька. Вартість - від семисот гривень.

Валентина створює комп'ютерні ігри. Торік дівчина переїхала до столиці з Луганська, а цієї весни потрапила в зону. 

Валентина Афанасьєва, туристка:

- Тебе ведуть офіційними безпечними шляхами, одяг повинен бути весь із закритим рукавом. Головний принцип - це слухатися свого екскурсовода, тому що це може бути дуже небезпечно. Ти дивишся - тут безпечний фон, а 50-70 сантиметрів - і вже небезпечний фон, тому без дозіметра краще не їхати і не їздити без офіційного екскурсовода.

Екологи підтверджують - десятикілометрова зона навколо Чорнобиля та Прип'яті залишатиметься небезпечною ще сотні років, натомість територія далі вже майже відновилася від впливу радіації. У планах - створити Поліський біосферний заповідник. 

Тетяна Вербицька, експерт Національного екологічного центру з енергетичної політики:

- В чорнобильскій зоні відчуження йде дуже гарний розвиток і флори, і фауни, і з'являються нові види тварин, і рослини гарно розвиваються, тому що саме немає впливу людини, тому для біосферного заповідника - це дуже гарне місце. 

До 2017-го над самим реактором мають завершити зводити новий саркофаг. Та він не заладнає клопоту забруднення навколишнього середовища в Чорнобилі. У зоні найближчим часом розпочнуть будівництво загальноукраїнського відкритого сховища ядерних відходів. Захисники природи вказують на недоліки цієї ідеї.

Тетяна Вербицька, експерт Національного екологічного центру з енергетичної політики:

- Територія забруднена, але це не значить, що туди треба звозити якісь радіоактивні речовини з усієї України, адже перш за все, при транспортуванні відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС його треба перевозити автомобільними дорогами або залізницею, це знову ж таки ризик якоїсь аварії на шляху чи якогось нападу терористичного, тут є ризики додаткові.

До того ж, кажуть, сховище залагодить нагальне питання з відпрацьованим паливом лише на наступні 100 років - це термін його експлуатації. Тож як утилізувати радіоактивні відходи, ламати голову доведеться й наступним поколінням.

Іван Блохин, Андрій Мартищенко, Святослав Мелешкин