Санітарна рубка - захист людей чи розкрадання лісу?

Хто винен у смертях - дужий вітер чи комунальники, що вчасно не усунули загрозу - з'ясовували наші кореспонденти.

Величезна червона пляма на асфальті нагадує: тут сталася трагедія. Свідки розповідають: був дужий вітер.

- Вот этот тополь, ветка лежала вот так вдоль дороги - поперек.

Вітер відірвав від тополі гілку, й вона полетіла на двох чоловіків. Молодший устиг відскочити, а от дідусь із ціпком - ні.  

- И прям по центру головы этому дедушке с палочкой, а работник ЖЭКа успел отскочить.

Місцеві твердять: винні в трагедії балансоутримувачі території. У цьому разі - це ЖЕК, адже саме комунальники мають стежити, аби сухі гілки та стовбури вчасно зрубували.

Світлана, свідок:

- Ну мы живем - окна на ту сторону, тополя высокие на уровне восьмого этажа, и они когда раскачиваются, страшно, чтоб они не упали на машину.

У ЖЕКу розводять руками: тополя, від якої відірвалася гілляка -  здорова та молода. Нарікають на вітрюган.

Катерина Коберник, директор ЖЕК № 507:

- Воно зелене було, рівностояче, сухіх гілок не було, відірвалась зелена гілка.

Ще одна трагедія сталася на вулиці Червонопільській. Тут дерево розчавило легковика. Міцубіші їхав вулицею, коли на нього впав зелений гігант. У машині були жінка та її чотирирічний син.

Ольга, свідок:

- Сильний вітер і бабах, и заіскрилося, бо впав і стовб електричний, і дерево, і жіночка в машини дуже довго сигналила, просила на допомогу.

На виклик приїхали медики та рятувальники. Надзвичайники взялися розпилювати дерево, аби якнайшвидше витягти з машини постраждалих. Коли жінку та хлопчика дістали - малий вже не дихав. Обидва інциденти розслідують. Правоохоронці схиляються  до версії з нещасним випадком. 

Юлія Мусташ, керівник відділу ГУ міліції м. Києва:

- Відкриті кримінальні провадження за статтею 115 кримінального кодексу, але там є позначки - в даному випадку там є нещасний випадок. Перевірка триває, і тільки по результатам цих перевірок можна робити якісь висновки.

В обох випадках на землю завалилися тополі, щоправда, екологи не вбачають у цьому системності. Натомість захисники природи побоюються, що тепер під виглядом боротьби з сухостоями Зеленбуд зі ще більшою наснагою провадитиме санітарні вирубування.

Олексій Василюк, заступник голови Національного Екологічного центру України:

- Зараз, як в Києві, так і в Україні, санітарні рубки перевалили за половину усієї деревини, яка добувається. Більшість парків в Києві мають більш загущений деревостан, і тому, якщо в ньому, в рамках санітарних заходів, щось вирубити, то це буде нормальна деревина, її можна потім якимись правдами і неправдами продати, як нормальну ділову деревину.

Лісові господарства по всій Україні оформлюють стинання лісів як санітарні заходи, бо оподаткування від чотирьохсот дев'ятнадцяти гривень зменшується до гривні дев'яноста копійок за кубометр зрубаного. У містах промислово класти під сокиру насадження взагалі заборонено.

Олексій Василюк, заступник голови Національного Екологічного центру України:

- Як зеленбудівцям, так і лісникам дуже-дуже на руку інформація, коли можна пояснити - для чого ж можна робити санітарні рубки. В районі Пущі Водиці побачите десятки гектарів суцільних рубок, воно проводиться, як санітарна рубка, але куди дівається ця деревина - її ж не спалюють, її кудись продають, а при тому що це не Держлісфонд - це зелена зона міста. Зрубати дерево у Пущі Водиці юридично - це те саме, що зрубати дерево тут, у Парку Шевченка.

Захисники природи вкотре вказують на мінуси вітчизняного законодавства та екологічних норм. Якщо в Європі навмисне лишають повалені дерева розкладатися на землі - це сприятиме поширенню мікроорганізмів та здоровому існуванню лісу, то в Україні за таке лісника оштрафують.

Марина Борисполець, Іван Блохин, Андрій Мартищенко, Олег Мацкевич, Микола Шинкар