Як поводитися українцям, аби не стати жертвою теракту

Маріупіль. Підрозділ Сокіл зупиняє легковика, аби перевірити. Двоє молодиків у салоні відповідають пострілами, кидають машину й тікають. Усіх трьох правоохоронців поцілили, вони дістали поранення в голови. Та, стікаючи кров'ю, рушили злочинцям навздогін. Одного застрелили, інший таки втік. Один із соколів лікарів не дочекався - помер, двоє його колег лікуються. Дивну поведінку зловмисників пояснити просто - в салоні легковика знайшли торбу з вибухівкою, зброю й купу грошей. Пекельні машинки вже були готові до встановлення. Припускають, у місті планували теракт. Нині правоохоронці шукають утікача-терориста. Хто це - вже відомо.

В'ячеслав Аброськин, керівник ГУ МВС України в Донецькій області:

- Гриненко Игорь Николаевич, 86-го года рождения, житель города Мариуполя. Известно, что он с детских лет занимался страйтболом. Также уже на данный момент имеется оперативная информация, что он проходил подготовку в школе диверсантов в Ростовской области.

Правоохоронці запобігли вибухові і в Одесі. Уночі на порозі кав'ярні, що на першому поверсі житлового будинку, працівниця знайшла підозрілого пакета, зателефонувала 102. Мешканців одразу евакуювали, а бомбу знешкодили за допомоги спеціального робота.

Володимир Шаблієнко, керівник відділу ГУ МВС України в Одеській області:

- Дистанционно подорвали находку, тем самым разрушили целостность взрывного устройства. Взрывное устройство состояло из тротиловой шашки 200 гр, электрического детонатора, временного замедлителя, а также - самодельного взрывного наполнителя общей массой до трех килограммов. 

У міліції кажуть: повідомлення про підозрілі предмети отримують від трьох до десятьох на добу в кожному реґіоні.

Євген Мамонов, заступник керівника вибухо-технічної лабораторії Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України:

- При обнаружении подозрительного предмета в помещении он должен сообщить персоналу данного учреждения о своей находке с последующим покиданием данного учреждения.

Рятувальники наголошують - громадяни мають бути пильними і звертати увагу на дрібниці. Коробки, валізи, сумки, дипломати, дитячі іграшки - якщо поблизу цих речей нема власника, варто занепокоїтись. І в разі найменшої підозри слід викликати відповідні служби. І в жодному разі не діяти самотужки.

Андрій Бевз, керівник відділу організації піротехнічних робіт департаменту реаґування на надзвичайні ситуації ДСНС:

- В разі виявлення небезпечного або підозрілого предмета категорично забороняється переміщувати його з місця на місце та торкатися. Забороняється здійснювати на нього засоби впливу. У разі виявлення вибухонебезпечного предмета або підозрілого необхідно попередити про це оточуючих і відійти від нього тим же шляхом, яким підійшли до нього.

Безпечною вважають відстань не менше як 100 метрів.

Світлана Водолага, керівник відділу ГУ ДСНС України у Києві:

- Якщо це не виявиться якоюсь небезпечною речовиною або предметом, люди не повинні боятися, що їх оштрафують. Краще ми черговий раз впевнимось, що все таки безпечно, аніж якщо ми пройдемо мимо і ми могли б заподіяти цій біді, а вона таки станеться.

Вибухонебезпечні предмети виявляють мало не щодня. Про потенційну небезпеку почали інформувати й найменших українців. Цей урок в одній із гімназій Хмельницького - з цивільного захисту.

- Якщо воно під дном взривається, то дно приліпає до башні і розривається.

У Службі безпеки України кажуть: головна мета терористичних атак - залякати українців. Забороняти масові заходи нині не вихід, утім, це зроблять, якщо буде оголошений воєнний чи надзвичайний стан.

Іван Блохин