Реально ли разыскать потерянное в городе-миллионнике?

Общественный транспорт, пункты питания, скверы. Здесь едва ли не чаще всего одни теряют вещи, а другие - находят их. В столице работает несколько бюро находок.
Тамара Андреевна помогает вернуть потерянное в Метрополитене. Свою работу любит.

Тамара Колч, старший кладовщик бюро находок в Метрополитене:

- Завтра я можу бути пострадавша. Потрібно до людей відноситися так, як хочете, щоб до вас відносились.

Ее обязанности - вести учет утерянного, хранить его полгода и выдавать по требованию владельца. Однако женщина делает больше - бывало, даже высылала вещи по почте, если владелец не мог приехать. А еще сама разыскивает растерях.

Тамара Колч, старший кладовщик бюро находок в Метрополитене:

- Мужчина взагалі з Житомира приїхав через пенсійний. У нього було пенсійне посвідчення, я туда в Житомир передзвонла, мені сказали його домашній телефон, і він говорить - я приїду.

Кондитер по специальности переквалифицировалась в Шерлока Холмса 7 лет назад. Чтобы вернуть вещи, использует любую возможность.

- Якщо впізнали взуття - приходьте, ми віддамо вам. Все тут - і футболочка, і спортивний костюм.

Такого добра в шкафу несколько комплектов. Еще есть женские сумки, несколько кошельков, зонт, шляпа, даже планшет и DVD. Вещи остаются в Бюро находок 6 месяцев, затем - ценное продают, мелочь - уничтожают. Каждые сутки хранения стоят зеваке почти 3 гривны. Наибольшую сумму заплатил владелец утерянного чемодана - 200 гривен.
А в этом шкафчике найденного значительно меньше.

- Фіксуються усі знайдені речі, коли вони згубилися, хто їх знайшов.

Сейчас здесь медицинская книжка и паспорт жителя Донецка Ковалева.

Ирина Данильченко, руководитель отдела троллейбусного ремонтно-эксплуатационного депо №1:

- Згубив у тролейбусі на 45 маршруті, як я не змогла його знайти. Телефонувала тут і по місцю роботи, але по місцю роботи перепосилають ще кудись, ще кудись.

Часто, говорит Ирина Данильченко, к ней попадают рюкзаки школьников.

Ирина Данильченко, руководитель отдела троллейбусного ремонтно-эксплуатационного депо №1:

- На якійсь зупинці по маршруту 45-му школярик якийсь забувся чи загубив портфеля з бутербродами. Порхання дуже велике знайти цього портфеля і бутерброди знайти.

- Щоб речі та власники швидше знайшли одне одного, варто книги підписувати, а у гаманці, рюкзаку, пакеті носити аркуш зі своїм номером мобільного. Перевіримо, чи спрацює: залишаю візитівку у книзі й гублю її. Цікаво, чи повернеться вона до мене до виходу сюжету в ефір - за два дні?

Шансы найти потерянное есть и без специальных бюро. Если верить правилу шести рукопожатий. Согласно теории, два любых человека на планете знакомы через пять других людей. Житель Ровно Сергей Мальчевский уверен - это работает. Он помогал разыскать владелицу найденного в столице кошелька. Зарегистрирована она в Киеве.

Сергей Мальчевский, житель Ровно:

- Дали адресу, по яій потрібно було сходити і сказати людям, що от документи знайдені, передайте своїм родичам чи дочці, чи хто, щоб вони підійшли у Києві за такою-то адресою, забрали ці документи.

По нужному адресу Сергей наведывался несколько раз. Говорит - ничего, что пришлось отложить свои дела. Потому что сам был в похожем положении, и благодарен другим за помощь.

Сергей Мальчевский, житель Ровно:

- Коли тільки в життя почали входити мобільні телефони, то перший телефон - це була моторолка Т2288 - я губив 4 рази, і 4 рази він до мене повертався.

Оказалось, что документы, которые помог вернуть Сергей, похитили вместе с кошельком. Деньги забрали, а ненужное выбросили.

Юлия Мусташ, руководитель отдела ГУ милиции Киева:

- Коли вони вчиняють таку крадіжку, здебільшого вони гаманці викидують, будемо казати, скидують на підлогу.

- На цьому місці ми зумисне залишили книгу з надією, що її повернуть. Але не склалося. Хоча, хто знає. Можливо той, хто її знайшов, спершу вирішив прочитати.

Татьяна Коваль, Андрей Мартищенко, Олег Мацкевич