Про НТНОбличчя каналу
Олександр Бондарчук
Народився 19 червня 1982 року в місті Сквира Київської області. У 2004 закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На телебаченні почав працювати, ще будучи студентом. Перший професійний досвід отримав на телеканалі ЮТАР (2000-2002 рр.). Влітку 2002 року перейшов працювати на телеканал ТОНІС на посаду спеціального кореспондента. З 1 червня 2004 року і до сьогодні - співробітник телеканалу НТН, ведучий програми "Свідок" з моменту її заснування.
- Олександре, як Ви потрапили на телебачення?
На ТБ я потрапив у 2000-му році. Пішов на зимову практику на маленький телеканал ЮТАР (був такий, закрили в 2002) . Занурився в телевізійну кухню і зрозумів - моє, хочу працювати саме на телебаченні. На маленькому каналі була нестача журналістів, тому мене ганяли, як штатного співробітника. За місяць практики я зняв (і всі вони вийшли в ефір ) 16 сюжетів! Для порівняння, мої однокурсники на великих каналах зняли максимум два репортажі.
– Що любите в роботі більше всього?
Кайф прямого ефіру! Це як викид адреналіну!
– Яке Ваше ставлення до кіно?
Я дуже люблю кінематограф і з радістю намагаюся ходити в кінотеатри на прем'єри. І на відміну від критиків, мені завжди подобається гра акторів. Кожен з них - особистість, і якщо він пройшов кастинг із сотень претендентів на роль, значить це багато чого коштує. Серед прекрасних актрис і акторів я б виділив особливо Моніку Белуччі та Джейсона Стетхема .
– Який знаменитості хотіли б потиснути руку?
Хороше питання ... Скільки всього в голову приходить відразу. Але якщо відверто, то Василю Ломаченко та Олександру Усіку. Сам давно захоплююся єдиноборствами і знімаю капелюха перед цими двома хлопцями. Вони взяли все, що можна в аматорському боксі, стали Олімпійськими чемпіонами, і вдало стартували в професійному боксі з гарних перемог нокаутами над дуже сильними супротивниками. Поки я з ними особисто не знайомий, але в недалекому майбутньому впевнений, що моя мрія здійсниться, і я потисну руку і Васі Ломаченку і Саші Усіку .
– Хто для Вас еталон жіночої краси?
Для мене еталон жіночої краси - моя дружина Тамара. Подивіться на фото, думаю, коментарі зайві!
– Який самий незвичайний подарунок Ви отримували коли-небудь?
Моє 30 -річчя співпало з Євро-2012. Мій близький друг і кум подарував мені шикарно накритий стіл на 30 чоловік в VIP-зоні на Хрещатику. Тоді там стояв ресторан у вигляді футбольного м'яча прямо перед самим великим екраном. Цей День народження запам'ятається мені на все життя! До вечора свято стало «міжнародним»: за мене піднімали тости і поляки, і іспанці, які сиділи за сусідніми столиками.
– Улюблене свято?
Новий рік. Відчуття очікування цього свята залишилося зі мною з дитинства. Моєму синові вже практично п'ять років, а я все одно під Новий рік чекаю якогось чуда J
– З якими шкідливими звичками боретеся ?
У мене вже немає шкідливих звичок. Я практично не п'ю алкоголь, з юності у мене на спиртне алергія. Курив з 15 років, але рік тому покинув. Намагаюся щодня відвідувати спортзал. Тренажери та рукопашний бій - обов’язково.
– Якщо їжа то ...
М'ясо і вівсянка - загалом здорова їжа!
– Як вважаєте за краще розслаблятися?
Намагаюся не напружуватися. Жарт. Дуже люблю проводити час за грою у російський більярд. На жаль, не так часто, як хотілося б. Але якщо є вільний час і хороший суперник, то за цією грою можна непомітно провести і чотири години. Більярд , як шахи, поспіху не любить. Люблю почитати історичні романи і хороший детектив.
Читайте також:
Олександр Бондарчук: "У прямому ефірі тримаю себе в руках і контролюю ситуацію"
Фотоматеріали
Дивіться також
